-
1 походити
I пох`одити1) ( брати початок) to come ( from); (від роду, від батьків) to be descended ( from), to descend ( from), to come (of), to issue ( from)це слово походить від… — this word is derived from…
2) ( виникати як наслідок) to be the result (of), to spring ( from), to rise ( from)II поход`ити1) ( деякий час) to walk a little ( for a while)2) (біля хворого, біля дітей) to nurse, to look ( after) for some time; (біля хворого тж.) to tend for some time
См. также в других словарях:
походити — I джу, диш, недок. 1) Належати за народженням до певної національності, класу, місцевості і т. ін.; вести свій рід, своє існування від кого , чого небудь. 2) тільки 3 ос. Виникати, утворюватися, з являтися як наслідок яких небудь подій, процесів … Український тлумачний словник
походити — 1) (від кого чого належати за походженням до певної національности, класу, місцевости тощо), виходити, вийти, починатися, початися, вести рід, (родовід) 2) (від кого чого, звідки виникати, з являтися, утворюватись як наслідок певних подій, явищ… … Словник синонімів української мови
спливати — а/ю, а/єш, недок., сплисти/, спливу/, спливе/ш; мин. ч. сплив, сплила/, сплило/; і спливти/, ву/, ве/ш; мин. ч. сплив, спливла/, спливло/ і рідко спли/нути, ну, неш, док. 1) Пливучи, віддалятися, зникати з поля зору. || перен. Безслідно зникати,… … Український тлумачний словник
випливати — а/ю, а/єш, недок., ви/плисти, ви/пливти, иву, ивеш і рідко ви/плинути, ну, неш; наказ. сп. ви/плинь; док. 1) Підніматися з глибини води на її поверхню або плавом вибиратися на берег. 2) Плисти водою звідки небудь, кудись. || перен. Повільно,… … Український тлумачний словник
